Алкоголизм

Алкогольна залежність проходить 3 стадії розвитку. На другий епізодичне вживання алкоголю протягом декількох годин змінюється багатоденними запоями. Тому дана стадія класифікується як запійний алкоголізм.

Особливості поведінки

Для запійного алкоголізму характерні розвиток психологічної та фізіологічної залежності від алкоголю. Потреба в ньому стає непереборною, втрачається контроль над кількістю випитого, ейфорія після вживання спиртного стає все менш вираженою та тривалою. Хворий приймає чергову дозу, коли ще не встиг протверезіти, так розвивається запій.

Розрізняють запій істинний та несправжній (псевдозапій):

  • псевдозапій починається під впливом зовнішніх обставин, коли з’являється привід випити (свято, получка) та припиняється спонтанно, людина може самостійно припинити пити;
  • для істинного запою привід не потрібен, хворий починає пити відразу після пробудження, вийти з запою без допомоги нарколога не може.

Для псевдозапою характерний похмільний синдром, реакція на наслідки алкогольної інтоксикації, для істинного – абстинентний, при якому зниження концентрації алкоголю в крові викликає хворобливі відчуття. В обох випадках прийом чергової дози спиртного приносить полегшення, але короткочасне, незабаром стає ще гірше, потрібна чергова порція. Так формується порочне коло.

Стадії

Запійний алкоголізм – прогресуюче захворювання з трьома стадіями розвитку.

  1. Початкова. Зазвичай протікає з псевдозапоями, гострим похмільним синдромом, можлива сильна інтоксикація. Абстинентний синдром ще не розвинувся, в більшості випадків пацієнту можна надати допомогу в домашніх умовах, не вдаючись до послуг фахівців.
  2. Середня. Залежність від алкоголю набуває стійкий характер, виникає стан абстиненції, навіть короткочасне утримання вкрай болісне. Розвиваються тривалі справжні запої, зростає кількість випитого, хворі схильні до депресії. Для виведення із запою необхідні виклик нарколога додому або навіть госпіталізація, згодом потрібне тривале лікування та реабілітація.
  3. Важка. Тривалі запої призводять до незворотних дегенеративних змін внутрішніх органів і ЦНС. Розвиваються алкогольні психози, найчастіше делірій (біла гарячка) з галюцинаціями, кошмарами, судомні напади типу епілептичних. Прогноз несприятливий, лікування малоефективне.

Наслідки запійного алкоголізму

лікування алкоголізму

Тривалий прийом алкоголю чинить руйнівний вплив на організм в цілому, психіку, особистість.

Запійний алкоголік не контролює себе, не усвідомлює, що робить. У такому стані він здатний на правопорушення, злочини, може отримати травму, вплутатися в бійку. Депресивний стан може обернутися самогубством, а агресивний, дратівливий хворий небезпечний для оточуючих. На пізній стадії запійного алкоголізму повністю змінюється система цінностей, відбувається деградація особистості. Алкоголік думає тільки про випивку, втрачає інтерес до роботи, сім’ї, може вбити за пляшку.

Вже на початковій стадії запійного алкоголізму зростає навантаження на всі органи через інтоксикацію етанолом і продуктами його розпаду. Чим триваліше запої та чим далі зайшла хвороба, тим важчі наслідки для організму, особливо при вживанні сурогатного алкоголю:

  • руйнуються клітини печінки, розвивається печінкова недостатність, жировий гепатоз, цироз;
  • розлади апетиту, блювота, хронічне подразнення слизової ШКТ призводять до розвитку гастриту, виразки, внутрішніх кровотеч;
  • нирки не справляються з навантаженням, в тканинах затримується рідина, що призводить до набряклості, одутлості обличчя;
  • слабшають кровоносні судини, зношується серце, великий ризик вираженої аритмії, гіпертонічного кризу, інфаркту, інсульту;
  • масово гинуть нервові клітини, руйнується головний мозок, розвивається алкогольна енцефалопатія, різко знижуються розумові здібності;
  • виснаження, підвищена стомлюваність поєднуються з розладами сну, все це посилює психічні розлади.

Безперервне вживання спиртного протягом доби та більше – тривожна ознака запійного алкоголізму, що розвивається. Це захворювання прогресує, при відсутності лікування алкоголізму призводить до повної деградації особистості та розвитку ряду небезпечних для життя патологій.