Березень 26, 2019
Хронічний алкоголізм – це захворювання, що виникає через систематичне зловживання алкогольних напоїв, яке призводить до інтоксикації організму етиловим спиртом і продуктам його розпаду.
Зазвичай, алкоголізм починається на побутовому рівні, коли наступна доза спиртного вживається ще до того, як організм зміг вивести попередню. Крім того, розвитку хвороби сприяють і такі фактори:
Щоб розпізнати алкоголіка, не потрібно бути фахівцем. Існує ряд ознак, які дозволяють запідозрити хворобу. Ось лише деякі з них:
Як і будь-яке інше хронічне захворювання, алкоголізм розвивається протягом деякого часу і проходить певні стадії.
Кожна стадія може характеризуватися своїми особливості і передбачає різні методи лікування. Але чим раніше залежна людина звернутися за допомогою, тим легше йому допомогти.
Більшість фахівців одностайні в думці, що алкоголізм вилікувати неможливо. Мова йде лише про тривалої ремісії, коли людина здатна жити, не вживаючи алкоголь. Але допомогти добитися такої ремісії можуть тільки фахівці.
Наркологічний центр « Med Zahid » працює вже більше 11 років. За ці роки ми допомогли тисячам наших пацієнтів, що живуть в різних містах України, позбутися від тієї чи іншої патологічної залежності.
Лікування хронічного алкоголізму починається з обстеження та діагностики стану хворого. Далі проводиться очистка організму і лікарська підтримка пошкоджених органів і систем. Після стабілізації стану пацієнта фахівці приймаються за медикаментозне відновлення організму.
Коли людина починає відчувати себе краще, починаються психотерапевтичні заходи, мета яких допомогти хворому справитися з тягою до алкоголю. Наші фахівці використовують такі методи і програми:
Важливо розуміти, що терапія на цьому не закінчується. Лікування і профілактика алкоголізму – процес довжиною в життя. Хворий потребує постійної психологічної підтримки, спрямованої на запобігання зривів. Таку підтримку він може отримати на заняттях в групах анонімних алкоголіків, а також від близьких людей. Крім того, потрібно виявити со-залежності в найближчому колі спілкування хворого і вести роботу з ними, адже саме з-залежні люди підтримують звичку людини, часто навіть не усвідомлюючи цього.